Не дивлячись на політичну ситуацію в країні, необхідно пам»ятати про сезонні захворювання, виникнення  яких пов»язано з настанням певного періоду року.

            Так, з наближенням весняного періоду набуває актуальності таке захворювання, як ієрсініоз. Це гостре інфекційне захворювання, яке в останні десятиріччя реєструють у всьому світі. Захворювання під назвою  “ ієрсиніоз ” належить до групи кишкових інфекцій , що зустрічається у людей , тварин і навіть птахів .

             Збудник ієрсиніозу — бактерії . Оптимальна температура для їх розвитку  — від  18 до  28 ° С , але можливе розмноження за температури  –  2° С ; —4 ° С . В умовах холодильника - в молоці , м ' ясі і на овочах ієрсинії не тільки нагромаджуються , а й збільшують свою вірулентність  (cтупінь патогенності) .

              Ієрсінії широко розповсюджені в природі . Вони виживають при мінімальних кількостях поживних речовин, в умовах підвищеної вологості, що забезпечує їм можливість довго існувати поза живим організмом.

               Значну роль у розповсюдженні збудників ієрсиніозів відіграють миші, сірі щурі, з їхніми экскрементами ієрсинії (бактерії) часто потрапляють на овочі (капусту, зелень, моркву, буряк, цибулю, редьку) в період їх тривалого зберігання. Збудник ієрсиніозу часто виділяється від сільськогосподарських тварин (велика рогата худоба, свині, коні, овечки), у зовнішнє середовище виділяється з випорожненнями, сечею, в результаті чого потрапляє на ґрунт, рослинність, у воду. Встановлено, що в період вегетації рослин, що виросли в ґрунті, в який потрапляють стічні води з тваринницьких ферм, ієрсинії (бактерії) проникають у середину рослин .

                М'ясо свиней, молоко та молочні продукти  також можуть бути чинниками передачі ієрсиній. Відомі випадки захворювань, пов'язаних із споживанням свинячого сала, а  також какао, кремів та інших продуктів,  які приготовлені  на молоці.

                Захворюваність на ієрсиніоз спостерігається в усіх вікових групах населення, але переважно хворіють діти 13—15 років. У більшості випадків реєструють спорадичні захворювання, однак можливе виникнення спалахів ієрсиніозу в організованих колективах та в сімейних осередках.

                 Людина може захворіти , коли споживе харчові продукти, що містять збудників. Контамінуються різні продукти, частіше овочі і фрукти. Не виключена можливість контамінації овочів на полях, де ґрунт полів може бути інфікований хворими гризунами, гноєм сільськогосподарських тварин, водою, взятою із водоймищ, куди попадають стічні води.

                 Найбільш значущим фактором передачі збудника ієрсиніозу є овочі. При тривалому зберіганні в овочесховищах овочі псуються, при цьому виникають сприятливі умови для існування бактерій (достатній поживний субстрат, вологість, температура). Мікроорганізми накопичуються на овочах і в навколишньому середовищі (інвентар, тара, холодильні камери). Збудник потрапляє в їжу при порушенні санітарних норм обробки овочів, зокрема, недостатньо добре миття овочів перед приготуванням салатів, а потім тривале зберігання таких страв у холодильниках. В таких умовах відбувається не тільки накопичення мікроорганізмів, але і продуктів їх життєдіяльності.

                  Основний шлях передачі збудника ієрсиніозу - харчовий. Не виключається водний шлях передачі, має місце також контактно-побутовий шлях передачі від тварин.

                   Період розвитку захворювання в організмі людини від 1 до 14 днів, частіше 2-6 днів. З врахуванням клінічних проявів, захворювання може виникати в різних формах: по типу скарлатини, харчової токсикоінфекції, гострого респіраторного захворювання, полиартриту, апендициту. Тривалість захворювання не перевищує 1-3 місяців, в окремих випадках до 6 місяців. Лікування проводиться антибактеріальними препаратами. Для підтвердження захворювання на ієрсиніоз проводиться лабораторне обстеження хворого.

                Враховуючи властивості збудника, шляхи його передачі, профілактика ієрсиніозу переважно зводиться до контролю за дотриманням санітарно-протиепідемічних режимів на підприємствах громадського харчування і торгівлі, особливо в овочесховищах, на холодокомбінатах, а також на молоко- і м'ясопереробних підприємствах. Також важливе місце займає лабораторний контроль за якістю харчових продуктів, зокрема наявність в них збудників ієрсіній, які після тривалого зберігання в овочесховищах, використовуються для приготування страв на підприємствах громадського харчування.

                    Обов'язковим компонентом профілактичних заходів є знищення гризунів і забезпечення умов, які повністю виключають можливість проникнення гризунів на харчові об'єкти.

                     Так, за результатами дослідження змивів з сирих овочів на забруднення їх збудниками ієрсініозу, взятих на харчоблоках лікувальних закладів, в торгівельній мережі міста, ієрсінії частіше виявляються на овочах ранньою весною, тому, особливо в цей період року, необхідно пам’ятати про окремі заходи з профілактики ієрсиніозу:

- ретельно  перебирати  овочі, що використовуються для приготування салатів;

- дотримуватись правил обробки овочів (чищення, миття, повторне миття);

- дотрим уватись термінів зберігання готових страв , особливо тих, що містять у своєму складі сирі овочі ;

- обов’язков о мити фрукти, включаючи цитрусові;

- дотримуватись  правил зберігання овочів, своєчасно видаляти овочі з ознаками псування.