Профілактика кишкових інфекцій

       З настанням тепла легко отримати харчове отруєння чи кишкові інфекції, пов’язані із уживанням продуктів харчування та питної води, забруднених збудниками зазначених захворювань, оскільки створюються сприятливі умови для розмноження і розповсюдження шкідливих бактерій у довкіллі До гострих кишкових інфекцій відносяться: черевні тифи, сальмонельози, дизентерія, гастроентероколіти, холера..

       Більшість групових інфекційних захворювань та отруєнь виникають після проведення масових заходів. Актуальними чинниками передачі кишкових інфекцій є неякісно помиті овочі, зелень, фрукти, ягоди й молочна продукція яка купується населенням на ринках, у т.ч. стихійних, у приватних осіб, зберігається без належних температурних умов та вживається без необхідної термічної обробки. При сальмонельозі провідними факторами передачі є сирі або недостатньо термічно оброблені яйця, м’ясо птиці, приготоване з порушенням гігієнічних вимог.

       Основними причинами спалахів кишкових інфекцій є нехтування елементарними правилами особистої гігієни, порушення технологій приготування їжі, зберігання харчових продуктів в антисанітарних умовах, без належного температурного режиму. Факторами передачі інфекції найчастіше стають готові страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби, які готуються “із запасом”, що призводить до накопичення у продуктах збудників інфекційних захворювань та продуктів їх життєдіяльності.

        Зараження відбувається при проникненні збудника через ротову порожнину в організм здорової людини, визиваючи ураження травної системи. Характерними є нудота, блювота, діарея, різкий біль в області живота, загальна слабкість, підвищення температури тіла.

           Джерелом кишкових інфекцій є хвора людина. Але головними розповсюджувачами є особи з легким перебігом захворювання і особливо ті, хто по роду своєї діяльності зайнятий у сфері обслуговування населення. А саме – продавці продуктових магазинів, робітники системи громадського харчування, підприємств харчової промисловості, дитячих закладів. Залишаючись на робочому місці, такі особи, будучи хворими, здатні забруднювати збудниками все, до чого торкаються їх руки: посуд, харчові продукти, предмети побуту.

           З метою профілактики кишкових інфекцій та харчових отруєнь необхідно виконувати наступні заходи профілактики:

– не вживати продукти і напої при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з протермінованими датами споживання;

– не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб;

– не вживати невідомі гриби, ягоди, трави та інші рослини;

– не готувати страви із запасом, приготовлені страви бажано вживати відразу (зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 години);

– при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а для споживання дітям – обдати окропом;

– не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо);

– для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану;

– перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом; обов’язково мити руки після відвідування туалетів;

– під час відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни, дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти;

– для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами;

– вести боротьбу з мухами.

         У разі виявлення перших ознак кишкової інфекції необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Самолікування небезпечне для здоров’я!

        Неконтрольоване і нерацональне застосування антибіотиків та інших антибактеріальних препаратів призводить до того, що в кишківнику знищуються не тільки збудники хвороби, але й корисна мікрофлора.

        При недостатньому та неадекватному лікуванні може сформуватися здорове носійство інфекції, і людина, яка перехворіла, не маючи клінічних проявів, продовжує виділяти збудники, що особливо небезпечно для оточуючих.